Мікродобриво “РОСТОК” Томати, 10 л

Комплексне добриво “РОСТОК” Томати

“РОСТОК” Томати – використовується добриво для обробки насіння, позакореневого підживлення та краплинного поливу томатів, баклажанів, перців. В своєму складі добриво містить макроелементи, мікроелементи, амінокислоти, карбонові кислоти, гумінові речовини та прилипач.

Спосіб застосування та норми витрати

Переваги

• підвищенню життєздатності насіння;
• прискоренню проростання насіння;
• прискоренню росту та розвитку рослин;
• підвищенню інтенсивності фотосинтезу на 10-40%;
• зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
• підвищенню стійкості рослин до хвороб;
• збільшенню кількості продуктивних квіток та маси плодів;
• підвищенню врожайності культур до 25%;
• поліпшенню показників якості плодів (підвищення вмісту вітамінів, сухих речовин, цукрів, зменшення вмісту нітратів, покращення смакових властивостей);
• подовженню терміну зберігання продукції.

Значення мікроелементів

Рослини цих овочевих культур виносять з 1 га кальцію та магнію – 3-4 кг, заліза – 65 г, марганцю – 5-12 г, бору – 1,5 г, цинку – 4 г, молібдену – 0,1 г. Рослини томатів найкраще реагують на позакореневі підживлення марганцем, бором, цинком, міддю, залізом, калієм, магнієм і кальцієм. Особлива потреба культури у мікроелементах – борі і марганці, макроелементах – фосфорі і кальцію.

Потреба баклажанів і солодкого перцю у таких мікроелементах як залізо, марганець, бор і сірка, а стосовно кальцію і магнію (Cа і Mg) – вони є кальціє- і магнієфільними культурами. За нестачі кальцію у плодах проявляється інфекційне захворювання – верхівкова гниль. За нестачі мікроелементів рослини пригнічені, а основною ознакою нестачі є недорозвинена вегетативна частина рослини, дрібні та деформовані листки.

Марганець (Мn) впливає на проходження процесів фотосинтезу, дихання, синтезу білків, вуглеводів та азотного обміну; поліпшує використання рослинами як нітратного, так і амонійного азоту;сприяє синтезу та підвищенню вмісту цукрів у листках озимої пшениці, забезпечуючи вищу морозостійкість і зимостійкість, підвищує врожайність.

Бор (B) відіграє важливу функцію у синтезі вуглеводів, їх перетворенні і транспортуванні, а також в окислювально-відновлювальних процесах, білковому і нуклеїновому обміні, синтезі стимуляторів росту, зумовлює активність ферментів, нагромадження у рослинах вітамінів; сприяє синтезу хлорофілу та асиміляції СО₂; підвищує посухостійкість і солестійкість культур.

Цинк (Zn) бере участь у багатьох фізіологічних процесах, що відбуваються в рослині, зокрема у фотосинтезі, синтезі амінокислот, хлорофілу, органічних кислот, вітамінів тощо, в окислювально-відновлювальних процесах, обміні вуглеводів, ліпідів, фосфору, сірки. За рахунок стабілізації дихання при зміні температурних умов цей мікроелемент підвищує жаростійкість, посухостійкість та морозостійкість рослин, вміст білку, стійкість до ураження хворобами.

Мідь (Сu) позитивно впливає на фотосинтез та синтез білку, формування генеративних органів, стійкість до грибкових та бактеріальних хвороб, збільшує стійкість до вилягання, посухостійкість та жаростійкість, зимостійкість рослин; сприяє кращому засвоєнню азоту.

Загальні рекомендації

• Доцільним є приготування бакових сумішей з ЗЗР та карбамідом (за необхідності).
• Позакореневе підживлення рослин краще всього виконувати до 12-ї години дня або після 17-ї години вечора у фази росту та розвитку культур, які є найбільш чутливими до забезпечення їх мікроелементами.
• Не рекомендується проводити обробку вдень при пекучому сонці або вітряній погоді.
• Вечірня або ранкова роса на ефективність підживлення не впливає!
• Температура води для приготування робочого розчину має бути максимально наближена до температури довкілля (не рекомендується виконувати обробку холодною водою, набраною безпосередньо з колодязя або свердловини, оскільки є ймовірність виникнення стресу у рослин, який сприяє розвитку хвороб, припиненню росту рослин і їх загибелі).

Норма витрати робочої рідини

200 – 300 л/га.