Мікродобриво “РОСТОК” Зерновий, ціна за літр

Мікродобриво “РОСТОК” Зерновий

«РОСТОК» Зерновий – склад елементів добрива підібраний для забезпечення рослин у критичні фази необхідними елементами живлення, та швидкого коригування їх нестачі. Використовується для обробки насіння та позакореневого підживлення пшениці, ячменю, жита, вівса, рису, тритікале. В своєму складі добриво містить макроелементи, мікроелементи, амінокислоти, карбонові кислоти, гумінові речовини та прилипач.

Спосіб застосування та норми витрати

Переваги

• підвищенню життєздатності насіння;
• стимулюванню росту та розвитку рослин;
• посиленню стійкості рослин до хвороб;
• підвищенню зимостійкості та морозостійкості рослин;
• зростанню продуктивної кущистості;
• покращенню якості зерна (вмісту білка і клейковини, натури та ін.);
• формуванню насіння з більш високими посівними властивостями;
• збільшенню урожайності культур до 25 %.

Значення мікроелементів

Урожайність і якість зернових культур значною мірою залежать від забезпечення рослин макро- і мікроелементами живлення впродовж всієї вегетації. Найважливішими мікроелементами для цих культур є мідь, марганець, залізо, цинк та ін.

Магній (Mg) входить до складу хлорофілу та активує фотосинтетичну діяльність, процес дихання, забезпечує включення азоту в синтез білків, забезпечує транспортування фосфору по рослині.

Сірка (S) є складовою білків і відіграє важливу роль у білковому обміні рослин, входить до складу ферментів, підвищує вміст хлорофілу та покращує фосфорне живлення, підвищує ефективність використання амідного азоту. У разі її дефіциту, як і за нестачі азоту, руйнується хлорофіл, збільшується загроза ураження рослин грибковими захворюваннями.

Марганець (Мn) впливає на проходження процесів фотосинтезу, дихання, синтезу білків, вуглеводів та азотного обміну; поліпшує використання рослинами як нітратного, так і амонійного азоту; сприяє синтезу цукрів у листках озимої пшениці, забезпечуючи вищу морозостійкість і зимостійкість, підвищує врожайність. Найбільше засвоюється марганець між фазами кущіння і колосіння.

Бор (B) відіграє важливу функцію у синтезі вуглеводів, їх перетворенні і транспортуванні, а також в окислювально-відновлювальних процесах, білковому і нуклеїновому обміні, синтезі стимуляторів росту, зумовлює активність ферментів, покращує осмотичні процеси; сприяє синтезу хлорофілу та асиміляції СО2; підвищує посухостійкість і солестійкість рослин.

Залізо (Fe) відіграє важливу роль в окислювально-відновлювальних реакціях як компонент ферментів, забезпечує синтез хлорофілу. Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах з’являється хлороз. Має велике значення для проходження процесів дихання. Характеризується фунгіцидними властивостями. Перешкоджає засвоєнню заліза висока вологість ґрунту.

Цинк (Zn) бере участь у багатьох фізіологічних процесах, що відбуваються в рослині, зокрема у фотосинтезі, синтезі амінокислот, хлорофілу, органічних кислот, вітамінів тощо, в окислювально-відновлювальних процесах, обміні вуглеводів, ліпідів, фосфору, сірки. За рахунок стабілізації дихання при зміні температурних умов цей мікроелемент підвищує жаростійкість, посухостійкість та морозостійкість рослин, вміст білку, стійкість до ураження хворобами. Перешкоджають засвоєнню цинку високі норми азоту, фосфору та вапна і низька температура ґрунту.

Мідь (Сu) позитивно впливає на фотосинтез та синтез білка, формування генеративних органів, стійкість до грибкових та бактеріальних хвороб, збільшує стійкість до вилягання, підвищує посухостійкість, жаростійкість та зимостійкість рослин; сприяє кращому засвоєнню азоту. Нестача міді зумовлюється високими нормами мінеральних добрив, вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Молібден (Мо) бере участь у синтезі амінокислот і білків, регулює процес трансформації азоту в рослині, активізує проходження окислювально-відновлювальних процесів у рослинах, бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі хлорофілу. Підвищує вміст білку в зерні. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах. Він сприяє засвоєнню азоту і фосфору, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза.

Загальні рекомендації

• доцільним є приготування бакових сумішей з ЗЗР та карбамідом (за необхідності).
• Не рекомендується проводити обробку вдень при пекучому сонці або вітряній погоді.
• Вечірня або ранкова роса на ефективність підживлення не впливає!
• Температура води для приготування робочого розчину має бути максимально наближена до температури довкілля (не рекомендується виконувати обробку холодною водою, набраною безпосередньо з колодязя або свердловини, оскільки є ймовірність виникнення стресу у рослин, який сприяє розвитку хвороб, припиненню росту рослин і їх загибелі).

Норма витрати робочої рідини

200 – 300 л/га.