Мікродобриво “РОСТОК” Зав’язь
“РОСТОК” Зав’язь – використовується добриво для поливу та позакореневого підживлення овочевих, плодово-ягідних та декоративних культур. В своєму складі добриво містить макроелементи, мікроелементи, амінокислоти, карбонові кислоти, гумінові речовини та прилипач.
| Добриво | Склад добрива, г/л | ||||||||
| N | ЅО3 | Fe | Mn | В | Zn | Cu | Мо | Со | |
| “РОСТОК” Зав’язь | 4 | 18 | 6 | 3 | 12,4 | 2,2 | 1,5 | 0,15 | 0,25 |
Спосіб застосування та норми витрати
| Культура | Фаза розвитку | Норма внесення, л/га |
| Бобові | Бутонізація – цвітіння | 2-3 |
| Баштанні (кавун, диня, гарбуз) | Бутонізація | 2 |
| Цибуля-батун, шалот | Після кожного зрізання листків | 2-3 |
| Перець солодкий, баклажан, томат, огірок, кавун, диня, гарбуз (захищений ґрунт) | Бутонізація | 60-100 мл/1000 л води (крапельне зрошення)200 мл/10 л води (позакоренево) |
| Плодові дерева та кущі | Перед цвітінням | концентрація робочого розчину 1-2% |
| Квіти | Перед цвітінням | 10 мл на 100 л поливної води (коренево)10-15 мл на 10 л води (позакоренево) |
| Цибуля-батун та шалот (захищений ґрунт) | Після кожного зрізання листків | 2-3 |
Переваги
- формуванню потужної кореневої системи;
- підвищенню стійкості рослин проти хвороб і шкідників (наприклад: до фітофторозу – в 4-6 рази, септоріозу – в 1,5-4 рази, макроспоріозу – в 2-4 рази);
- інтенсивному закладанню генеративних органів;
- утворенню зав’язі та попередженню її обпадання, особливо за несприятливих погодних умов та відсутності комах-запилювачів;
- відтіканню пластичних речовин до продуктивної частини рослин в період дозрівання врожаю;
- прискоренню рівномірного дозрівання врожаю на 5-7 днів;
- збільшенню врожайність культур до 25%.
Значення мікроелементів
Сірка(S) Є складовою білків і відіграє важливу роль у білковому обміні рослин, входить до складу ферментів, підвищує вміст хлорофілу та покращує фосфорне живлення, підвищує ефективність використання амідного азоту. У разі її дефіциту, як і за нестачі азоту, руйнується хлорофіл, збільшується загроза грибкових захворювань.
Залізо (Fe) Відіграє важливу роль в окислювально-відновлювальних реакціях як компонент ферментів, забезпечує синтез хлорофілу. Має велике значення для процесу дихання. Характеризується фунгіцидними властивостями.Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах спостерігається хлороз. Перешкоджає засвоєнню заліза висока вологість ґрунту.
Марганець (Мn) Впливає на проходження процесів фотосинтезу, дихання, синтезу білків, вуглеводів та азотного обміну; поліпшує використання рослинами як нітратного, так і амонійного азоту;посилює морозостійкість і зимостійкість рослин, підвищує врожайність.
Бор (B) Відіграє важливу функцію у синтезі вуглеводів, їх перетворенні і транспортуванні, а також в окислювально-відновлювальних процесах, білковому і нуклеїновому обміні, синтезі стимуляторів росту, зумовлює активність ферментів, нагромадження в рослинах вітамінів; сприяє синтезу хлорофілу та асиміляції СО2; підвищує посухостійкість, солестійкість і морозостійкість рослин; впливає на диференціацію, ріст і поділ клітин, оскільки є складовим елементом їх стінок.
Цинк (Zn) Бере участь у багатьох фізіологічних процесах, що відбуваються в рослині, зокрема у фотосинтезі, синтезі амінокислот, хлорофілу, органічних кислот, вітамінів тощо, в окислювально-відновлювальних процесах, обміні вуглеводів, ліпідів, фосфору, сірки. За рахунок стабілізації дихання за зміни температурних умов цей мікроелемент підвищує жаростійкість, посухостійкість та морозостійкість рослин, стійкість до ураження хворобами. Перешкоджають засвоєнню цинку високі норми азоту, фосфору та вапна і низька температура ґрунту.
Мідь (Сu) Позитивно впливає на фотосинтез та синтез білка, формування генеративних органів, стійкість до грибкових та бактеріальних хвороб, підвищує посухостійкість, жаростійкість і зимостійкість рослин а також стійкість їх до вилягання; сприяє кращому засвоєнню азоту. Нестача міді зумовлюється високими нормами мінеральних добрив, вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.
Молібден (Мо) Бере участь у синтезі амінокислот і білків, регулює процес трансформації азоту в рослині, активізує проходження окислювально-відновлювальних процесів у рослинах, бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу. Підвищує вміст білку в продукції. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.
Кобальт (Со) Позитивно впливає на синтез хлорофілу в листках рослин, посилює інтенсивність дихання, що значно підвищує урожайність культур та поліпшує їх якість: збільшує вміст білків, жирів, цукрів і вітамінів.
Загальні рекомендації
- Доцільним є приготування бакових сумішей з ЗЗР та карбамідом (за необхідності).
- Позакореневе підживлення рослин краще всього виконувати до 12-ї години дня або після 17-ї години вечора у фази росту та розвитку культур, які є найбільш чутливими до забезпечення їх мікроелементами.
- Не рекомендується проводити обробку вдень при пекучому сонці або вітряній погоді.
- Вечірня або ранкова роса на ефективність підживлення не впливає!
- Температура води для приготування робочого розчину має бути максимально наближена до температури довкілля (не рекомендується виконувати обробку холодною водою, набраною безпосередньо з колодязя або свердловини, оскільки є ймовірність виникнення стресу у рослин, який сприяє розвитку хвороб, припиненню росту рослин і їх загибелі).
Норма витрати робочої рідини
200 – 300 л/га.

Відгуки
Відгуків немає, поки що.