Соя — стратегічна культура для агробізнесу, джерело білка та рослинної олії. Проте, попри високий потенціал урожайності, посіви сої піддаються численним загрозам. Найсерйознішу небезпеку становлять шкідники сої, які здатні завдати значних втрат на будь-якому етапі вегетації.
У цьому матеріалі ви дізнаєтесь:
✅ Хто найчастіше атакує сою
✅ Як виглядають основні шкідники сої та чим вони небезпечні
✅ Як ефективно з ними боротися агротехнічно й хімічно
✅ Які препарати допоможуть захистити ваші посіви
Шкідники сої можуть суттєво впливати на стан посівів, знижуючи як кількісні, так і якісні показники врожаю. Їх присутність призводить до пошкоджень листя, стебел, квіток і бобів, що в підсумку викликає недобір урожаю, порушення структури рослин і поширення хвороб. Для забезпечення здорового росту і високої врожайності сої важливо вчасно виявляти шкідників, застосовувати профілактичні заходи та проводити ефективну обробку посівів.
🪲 Хто шкодить сої: основні шкідники
🐞 Бульбочковий довгоносик (Sitona spp.)
Бульбочковий довгоносик — це невеликий жук із родини довгоносиків (Curculionidae), довжиною близько 4–5 мм. Тіло бурого або сірувато-коричневого кольору з характерними світлими смужками. Один із найбільш небезпечних фітофагів для бобових культур — зокрема, сої, люцерни та гороху.
Личинки цього шкідника — безногі, білі або жовтуваті, з темною головою. Вони мешкають у ґрунті та живляться корінням рослин, у тому числі бульбочками — симбіотичними утвореннями, відповідальними за фіксацію атмосферного азоту. Через пошкодження бульбочок рослина недоотримує азот, що негативно позначається на її рості та розвитку.
Бульбочковий довгоносик завдає шкоди у двох формах:
Імаго (дорослий жук) — вигризає півкруглі отвори по краях листків, знижуючи фотосинтетичну активність рослини. Особливо небезпечний у фазі сходів сої.
Личинки — ушкоджують бульбочки на корінні, порушуючи процес азотфіксації. В результаті рослини слабшають, ріст затримується, врожайність знижується.
Боротьба з бульбочковим довгоносиком сої вимагає комплексного підходу. Насамперед важливо дотримуватись агротехнічних заходів. Одним із ключових елементів є правильне чергування культур у сівозміні. Не рекомендується вирощувати сою після бобових культур, адже це сприяє накопиченню шкідника в ґрунті. Осіння оранка має велике значення, оскільки допомагає зруйнувати місця зимівлі жуків та личинок. Також доцільно проводити ранній посів сої: це дає змогу рослинам зміцнитися до того моменту, коли жуки починають активно з’являтись. Важливо своєчасно знищувати падалицю та бур’яни, особливо ті, що належать до родини бобових, вони можуть служити додатковим джерелом живлення для шкідника. Хімічні методи відіграють важливу роль у боротьбі з довгоносиком. Обробка насіння інсектицидами перед посівом забезпечує захист на ранніх етапах розвитку культури. У період масової появи жуків необхідно обприскувати посіви препаратами інсектицидної дії. Вибір препарату залежить від фази розвитку культури, температурних умов та інтенсивності зараження.
Бульбочковый долгоносик фото
2. 🛑 Клопи: люцерновий, зелений, мармуровий
Серед клопів, які шкодять посівам сої, найпоширенішими є люцерновий клоп (Adelphocoris lineolatus), зелений клоп (Nezara viridula) та коричневий мармуровий клоп (Halyomorpha halys). Найбільшу загрозу становить саме люцерновий клоп. Доросла комаха має жовтувате або бурувато- зелене забарвлення, довжина її тіла становить 7,5–9 мм. На передньоспинці розташовані дві характерні чорні плями, щиток має буруваті смуги вздовж середини. Голова блискуча, майже трикутної форми. Вусики складаються з чотирьох члеників, з яких другий найдовший, а третій і четвертий мають червонуватий відтінок.
Шкодочинність проявляється у діяльності як личинок, так і дорослих комах. Вони висмоктують сік із молодих частин рослини — верхівок пагонів, листя, бутонів, зав’язей і насіння. Уражені тканини жовтіють, деформуються, а генеративні органи можуть зовсім не утворювати насіння. Це призводить до зниження врожайності. Окрім прямої шкоди, люцерновий клоп є переносником вірусних та бактеріальних інфекцій, які погіршують схожість насіння й знижують товарну якість продукції. Таким чином, пошкодження, спричинені цим фітофагом, мають як фізичний, так і біологічний характер, що робить його особливо небезпечним для сої на всіх етапах вегетації.
Боротьба з клопами, такими як люцерновий, зелений і коричневий мармуровий, починається з регулярного моніторингу посівів, особливо у фазі цвітіння та формування бобів. Важливо вчасно знищувати бур’яни, дотримуватися сівозміни та уникати загущених посівів, які сприяють розмноженню шкідників.
При перевищенні порогу шкодочинності застосовують інсектициди контактної або системної дії. Обробку проводять у період максимальної активності шкідника, бажано ввечері або в похмуру погоду. Своєчасний захист дозволяє зберегти врожай і якість насіння.
Клопы фото
3. 🦋 Соєва совка (Helicoverpa armigera)
Совка соєва — це шкідник із ряду лускокрилих (метелики), найбільшу шкоду завдають її личинки — гусінь. Імаго — метелик з розмахом крил 30–40 мм, передні крила буро-сірі з темними плямами, задні — світліші. Активність припадає на вечірній та нічний час. Метелики відкладають яйця на нижньому боці листків, з яких згодом виходить гусінь. Личинки вигризають тканини листків, пошкоджують бутони, квітки, боби та навіть насіння, що призводить до серйозного зниження врожайності. Особливо небезпечні в період формування та наливу бобів.
Для боротьби з совкою на сої застосовують агротехнічні та хімічні заходи. Важливо дотримуватись сівозміни, знищувати післяжнивні рештки, контролювати бур’яни. При перевищенні порогу шкодочинності застосовують інсектициди — наприклад, препарати на основі хлорантраніліпролу, спінозаду, індоксакарбу, лямбда-цигалотрину. Обробку слід проводити у вечірній час, коли гусінь активна.
Своєчасний моніторинг та правильно підібрана схема захисту дозволяють ефективно стримати чисельність совки та зберегти врожай.
Совка соєва фото
4. 🕷 Павутинний кліщ (Tetranychus urticae)
Кліщі на сої — це одні з найпоширеніших шкідників, які можуть суттєво впливати на стан посівів і врожайність культури. Найчастіше на сої зустрічаються павутинний кліщ (Tetranychus urticae) та інші види кліщів, які живляться соком рослин. Пошкодження, завдані кліщами, проявляються у вигляді пожовтіння, засихання та деформації листя. Кліщі висмоктують клітинний сік, що призводить до ослаблення рослин, уповільнення їх росту і розвитку, а в сильних випадках — до загибелі. Особливо небезпечними є масові нашестя кліщів, які можуть швидко поширюватися в посівах, особливо за посушливої та спекотної погоди.
Для ефективного захисту сої від шкідників важливо регулярно проводити моніторинг посівів, вчасно виявляти ознаки ураження та застосовувати відповідні акарициди. Також корисними є агротехнічні заходи — своєчасний сівозмін, знищення бур’янів, які можуть бути резерваторами кліщів, та підтримка оптимального режиму зволоження.
Загалом, контроль над кліщами на сої є важливою складовою системи захисту рослин і дозволяє зберегти врожайність і якість культури.
Кліщі на сої фото
5.🔥 Вогнівка (Etiella zinckenella)
Вогнівка на сої — це один із шкідників, який завдає суттєвої шкоди посівам цієї культури. Шкоду рослинам завдають гусениці вогнівки — личинки метелика. Гусениці вогнівки живляться листям, бобами і насінням сої. Вони вигризають листя, що призводить до зниження фотосинтетичної активності рослини, через що уповільнюється її ріст і розвиток. Пошкоджені боби деформуються, стають менш якісними, часто розтріскуються, що призводить до втрат насіння. У пошкоджених плодах може розвиватися гниль і проникати патогенні мікроорганізми, що знижує загальну якість врожаю.
Масове пошкодження сої вогнівкою може призвести до значного зниження врожайності — до 30-40%, а іноді і більше, особливо якщо шкідник активний у фазу формування і дозрівання бобів.
Симптоми ураження:
- Вигризані ділянки на листках;
- Пошкоджені, деформовані або розтріскані боби;
- Присутність гусениць різного віку на рослинах.
Для ефективного захисту від вогнівки рекомендують застосовувати комплекс заходів: агротехнічні (сівозміна, знищення рослинних решток після збору врожаю), біологічні (використання природних ворогів шкідника) та хімічні — обробку інсектицидами у період масового заселення
посівів. Своєчасна боротьба з вогнівкою допомагає зберегти врожайність і якість сої.
Вогнівка на сої фото
6. 🐛 Соєвий листоїд (Galleruca spp.)
Не менш серйозний шкідник — соєвий листоїд. Це жучок завдовжки 5-6 мм: самки мають чорне забарвлення, а самці — буро-руде. Личинки соєвого листоїда жовті з чорними плямами і можуть досягати до 10 мм завдовжки. Личинки розповсюджуються переважно на коренях сої, живляться ними, що призводить до ослаблення рослин. На сім’ядолях личинки вигризають глибокі ямки, а на молодих стеблинках — глибокі канавки, що пошкоджує тканини і порушує живлення рослини. Імаго (дорослі жуки) харчуються листям і бобами залежно від їх наявності. Жуки літнього покоління вигризають в листі
отвори з нерівними краями. Шкідник особливо активно пошкоджує сою в місцях, що межують з лісом, де його чисельність значно більша.
Соєвий листоїд завдає значної шкоди, особливо молодим рослинам, пошкоджуючи кореневу систему личинками, що призводить до загального ослаблення і погіршення розвитку. Пошкодження листя та бобів дорослими жуками знижує фотосинтетичну активність і якість насіння. Уражені рослини гірше переносять посуху та інші стресові фактори, що може призвести до зниження врожайності на 20–30 % і більше при сильному ураженні.
Cоєвий листоїд фото
7. 🌿 Гусінь лугового метелика (Loxostege sticticalis)
Гусінь лучного метелика на сої завдає значної шкоди, вигризаючи листя і молоді пагони рослин. Вона залишає на листках великі дірки та пошкоджує краї листкової пластини, що призводить до зниження площі фотосинтезуючої поверхні. Через це рослини втрачають здатність повноцінно виробляти поживні речовини, що уповільнює їхній ріст і розвиток.
Особливо сильно гусінь шкодить у період масового заселення, коли пошкодження охоплюють велику площу посівів. Пошкоджені рослини слабшають, стають більш вразливими до хвороб і несприятливих кліматичних умов, наприклад, посухи чи заморозків. Крім того, пошкодження сої гусінню лучного метелика призводить до зниження якості врожаю, оскільки ослаблені рослини формують менше та дрібніше насіння. Втрата врожайності при сильному ураженні може досягати 20–40%.
Для зменшення шкоди важливо проводити регулярний моніторинг посівів і застосовувати захисні заходи, включно з агротехнічними прийомами та, за необхідності, хімічною обробкою інсектицидами у фазах активної діяльності гусені.
Гусінь лугового метелика
✅ Як захистити сою від шкідників: рекомендації
🛡️ Ефективний захист посівів сої — це не разова дія, а цілісна система, що включає кілька ключових етапів:
🔁 Постійний моніторинг стану посівів
🔧 Застосування агротехнічних заходів: сівозміна, знищення рослинних решток, контроль бур’янів
🧪 Використання якісних інсектицидів та акарицидів, підібраних під фітосанітарний стан поля
🌾 Дотримання сівозміни та санітарних норм — запобігання накопиченню шкідників у ґрунті
🟩 Захистіть свій урожай разом із Agrariy Fort — сучасні рішення для аграріїв України!
Читайте також: Хвороби сої: фото, симптоми, ефективні препарати
💼 Надійні рішення від Agrariy Fort
🎯 У інтернет-магазині agrariyfort.com.ua ви знайдете:
🧪 Ефективні інсектициди проти всіх основних шкідників сої
📦 Оптові та роздрібні поставки засобів захисту
🌍 Швидка доставка по всій Україні
📞 Безкоштовні консультації агронома щодо схем захисту
👉 Перейти до засобів захисту сої →
✅ Висновки
Захист сої від шкідників — це ключовий етап на шляху до високої врожайності та якості зерна. Комплексний підхід, що включає агротехнічні прийоми, біологічний контроль та своєчасне застосування інсектицидів, дозволяє ефективно знижувати чисельність шкідників і мінімізувати втрати. Регулярний моніторинг посівів і правильний підбір засобів захисту допоможуть зберегти здоров’я рослин та забезпечити стабільне виробництво сої.
💡 Використовуйте сучасні методи та перевірені препарати — і ваш урожай буде під надійним захистом разом з Agrariy Fort!
